5 клас (НУШ)
- Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова
- Синоніми.. Синонімічний ряд. Роль синонімів у мовленні
- Антоніми. Роль антонімів у мовленні. Антоніми в прислів’ях і приказках. Словник антонімів.
- Омоніми. Розрізнення омонімів і багатозначних слів.
- Пароніми
- Основа слова й закінчення. Змінні й незмінні слова
- Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова. Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті.
- Префікс. Префікси, які надають словам емоційного забарвлення та виразності.
- Суфікс. Суфікси, які надають словам емоційного забарвлення та виразності.
- Написання префіксів пре-, при-, прі-.
- Звуки мови і звуки мовлення. Відмінність їх від інших звуків, які створює людина. Звуки голосні та приголосні. Фонетична транскрипція.
- Приголосні тверді й м’які, шиплячі. Напівпом’якшені (пом’якшені) приголосні.
- Приголосні дзвінкі й глухі. Вимова звуків, які позначаємо буква ми ґ і г.
- Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ
- Склад. Основні правила переносу.
- Наголос. Словник наголосів. Логічний наголос для виділення слів зі смисло вим навантаженням
5 клас (Інтелект України)
- Іменник. Категорія числа. Граматична основа речення. Голосні наголошені й ненаголошені. Букви е, и, що позначають сумнівні ненаголошені голосні.
- Іменник. Категорія числа. Збірні іменники. Граматична основа речення. Фонетичний запис голосних звуків у ненаголошеному й наголошеному складах.
- Іменник. Категорія роду. Словосполучення. Головне й залежне слова в словосполученні. М’які та пом’якшені приголосні звуки.
- Іменник. Категорія роду. Іменники спільного роду. Словосполучення, змістовий і граматичний зв’язки в словосполученні. Фонетичний запис слів із м’якими та пом’якшеними приголосними. Велика буква й лапки у власних назвах.
- Іменник. Категорія роду. Іменники спільного роду. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Фонетичний запис слів. Велика буква й лапки у власних назвах.
- Рід невідмінюваних іменників. Поширені й непоширені словосполучення. Букви и, і в словахіншомовного походження.
- Рід невідмінюваних іменників. Закінчення. Слова, які не мають закінчення. Правопис географічних назв іншомовного походження. Абревіатури.
- Відмінки іменників (повторення). Звертання. Корінь, суфікс (повторення).
- Поділ іменників на відміни. Іменники І відміни. Розділові знаки при звертанні. Корінь, суфікс, закінчення слова (повторення). Чергування приголосних [г], [к], [х] із [з′], [ц′], [с′].
- Поділ іменників на відміни. Іменники І відміни, поділ на групи. Тверді, м’які, шиплячі звуки. Особливості відмінювання іменників І відміни.Розділові знаки при звертанні.
- Іменники І відміни, поділ на групи. Особливості відмінювання іменників І відміни. Уподібнення приголосних. Розділові знаки при звертанні. Жіночі імена по батькові. Букви о, е (є) в закінченнях кличного відмінка однини іменників І відміни.
- Іменники ІІ відміни, поділ на групи. Тверді, м’які, шиплячі звуки. Головні члени речення. Чоловічі імена по батькові. Правила вживання апострофа.
- Іменники ІІ відміни, поділ на групи. Групи іменників на -р. Граматична основа речення (повторення). Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ.Правила вживання апострофа.
- Іменники ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників ІІ відміни. Родовий відмінок однини. Букви а (я), у (ю) в закінченнях родового відмінка однини іменників ІІ відміни. Другорядні члени речення. Правила вживання м’якого знака.
6 клас (НУШ)
- Групи слів за походженням: власне українські слова та слова іншомовного походження.
- Букви и, і в словах іншомовного походження.
- Подвоєні букви в словах іншомовного походження.
- Апостроф у словах іншомовного походження.
- М’який знак у словах іншомовного походження.
- Активна та пасивна лексика.
- Загальновживані слова. Професійні слова й терміни.
- Діалектні та просторічні слова.
- Джерела фразеологізмів.
- Змінювання і творення слів. Похідні й непохідні слова.
- Основні способи словотворення.
- Зміни приголосних під час творення прикметників та іменників за допомогою суфіксів -ськ-, -ств-,-ин.
- Складні слова. Сполучні голосні звуки в складних словах.
- Правопис складних слів разом і з дефісом.
- Творення і правопис складноскорочених слів.
- Написання слів з пів, напів-, полу-.
6 клас (Інтелект України)
- Числівник. Розряди кількісних числівників. Відмінювання числівників 1, 2, 3, 4. Синтаксична роль числівника. Види підмета. Узгодження іменників із числівниками два, три, чотири
- Відмінювання числівників 5-20, 30. Узгодження іменників із числівниками від 5 і більше. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Відмінювання числівників від 50 до 80. Буква ь у кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Відмінювання числівників 40, 90, 100. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Відмінювання числівників від 200 до 900. Відмінювання складених кількісних числівників. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Відмінювання числівників нуль, тисяча, мільйон, мільярд. Числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний. Їх правопис. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Збірні числівники. Сполучення збірних числівників з іменниками. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Відмінювання дробових числівників. Тире між підметом і присудком. Узгодження дробових числівників з іменниками.
- Вживання числівників півтора, півтори, півтораста. Узгодження числівників зі словами половина, третина, чверть з іменниками.
- Відмінювання порядкових числівників. Узгодження іменників з порядковими числівниками. Уживання числівників для позначення дат, часу (годин).
- Займенник як частина мови. Розряди займенників. Відмінювання особових займенників. Тире між підметом і присудком. Корінь, спільнокореневі слова.
- Займенник як частина мови. Відмінювання питальних і відносних займенників. Правопис заперечних і неозначених займенників. Розбір слова за будовою.
7 клас (НУШ)
- Дієслово: загальне значення, морфологічніознаки, синтаксична роль(+ приклади): п.13, с.46-47.
- Форми дієслова: неозначена форма (інфінітив), особова форма, дієприкметник, дієприслівник, форми на -но, -то (загальнеознайомлення + приклади): п.13, с.48.
- Неозначена форма дієслова (інфінітив + приклади): п.14, с.49-50.
- Вид дієслів (доконаний, недоконаний + приклади): п.15, с.53-55.
- Особові форми дієслова(+приклади): п.14, с.51-52.
- Безособові дієслова(+приклади): п.21, с.76-78.
- Теперішній час дієслів (змінювання за особами та числами). Правопис і вимова-ться, -шся в дієсловах (повторення + приклади): п.16, с.57-59.
- Минулий час дієслів (змінювання за родами та числами + приклади): п.17, с.61-63.
- Майбутній час дієслів (3 формимайбутнього часу; змінювання за особами та числами + приклади): п.18, с.64-66.
- Майбутній час дієслів. Особливості відмінювання дієслів прстої форми: дати,поїсти(їсти), бути та дієслів з основою на -вісти (відповісти + приклади): п.18, с.64, 66.
- Дієслова І та ІІ дієвідмін. Букви е, и в особових закінченнях дієслів( + приклади): п.19, с.68-71.
- Спосіб дієслів (дійсний, умовний, наказовий + приклади): п.20, с.71-72.
- Творення дієслів умовного й наказовогоспособів. М’який знак у дієсловах наказовогоспособу ( + приклади ): п.20, с.72-75.
- НЕ з дієсловами (+ приклади): п.22, с.79-81.
7 клас (Інтелект України)
- Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієслівні та прикметникові ознаки дієприкметника. Відмінювання дієприкметників.
- Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження.
- Активні й пасивні дієприкметники. Творення активних дієприкметників теперішнього й минулого часу.
- Активні й пасивні дієприкметники. Творення пасивних дієприкметників. Правопис суфіксів пасивних дієприкметників.
- Правопис не з дієприкметниками.
- Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковим зворотом.
- Перехід дієприкметників у прикметники й іменники. Розрізнення дієприкметників і прикметників.
- Творення безособових дієслівних форм на -но, -то.
- Дієприслівник як особлива форма дієслова. Морфологічні ознаки та синтаксична роль. Правопис дієприслівників.
- Вид і час дієприслівників.
- Творення дієприслівників доконаного виду. Правопис дієприслівників.
- Творення дієприслівників недоконаного виду. Правопис дієприслівників.
- Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки при дієприслівниковому звороті.
- Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.
8 клас
- Словосполучення. Будова і види словосполучень за способами
вираження головного слова. - Речення. Речення прості й складні (повторення); двоскладні та
односкладні. Речення ускладнене й неускладнене - Головні та другорядні члени речення. Підмет. Способи вираження підмета.
- Присудок. Простий і складений (іменний і дієслівний) присудок.
Способи вираження присудка. - Узгодження головних членів речення. Речення поширені й
непоширені - Тире між підметом і присудком.
- Порядок слів у реченні. Логічний наголос.
- Означення. Узгоджені та неузгоджені означення. Способи вираження та роль у мовленні.
- Прикладка як різновид означення. Написання непоширених
прикладок через дефіс. Прикладки, що беруться в лапки. - Додаток. Прямий і непрямий, та форми його вираження.
- Обставина. Види обставин за значенням. Способи вираження та роль у мовленні.
- Порівняльний зворот. Виділення в усному мовленні та на письмі.
9 клас
- Граматична основа речення. Односкладне й двоскладне речення.
- Розділові знаки у простому ускладненомуреченні.
- Пряма й непряма мова. Заміна прямої мовинепрямою.
- Складне речення, його ознаки. Складні реченнябез сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком.
- Складносурядне речення, його будова й засобизв’язку між його частинами.
- Розділові знаки між частинамискладносурядного речення.
- Складнопідрядне речення, його будова й засобизв’язку в ньому. Підрядні сполучники й сполучніслова в складнопідрядних реченнях.
- Складнопідрядні речення з підряднимиозначальними, з’ясувальними.
- Складнопідрядні речення з підрядними місця й часу.
- Складнопідрядні речення з обставиннимипідрядними частинами. Складнопідрядні реченняз підрядними способу дії й ступеня, порівняння.
- Складнопідрядні речення з підряднимипричини, мети, умови.
- Складнопідрядні речення з підрядниминаслідку і допусту.
10 клас
1.Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники, довідкова література (у тому числі на електронних носіях) Інформативна й нормативна функції словників. Основні типи словників. Довідкові медіаресурси.
2.Поняття норми в сучасній українській літературній мові. Нормативне й ненормативне мовлення. Типи норм.
3.Лексична норма. Лексична помилка. Лексичне значення слова. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту.
4.Слова власне українські й запозичені
5.Лексичні й фразеологічні синоніми, антоніми. Синонімічне багатство української мови.
6.Пароніми. Запобігання помилок у вживанні паронімів.
7.Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів.
8.Практична риторика. Риторика як мистецтво, наука й навчальна дисципліна.
9.Текст як одиниця спілкування. Етапи підготовки тексту виступу.
10.Складання плану виступу. Ефективність мовлення. Стратегія і тактика мовленнєвої поведінки. Комунікативний намір.
11.Визначення комунікативних намірів мовців за текстом промови. Мовленнєвий вчинок. Мовленнєва подія.
12.Орфоепічна норма. Орфоепічна помилка. Орфоепічний словник. Поняття милозвучності. Чергування у//в, і//й як засіб милозвучності.
13. Основні правила вимови голосних та приголосних звуків.
11 клас
- Прикметник. Ступені порівняння прикметників
- Числівник. Групи за будовою
- Відмінювання числівників
- Уживання числівників на позначення часу
- Складні випадки узгодження й відмінювання числівників
- Займенник. Відмінювання займенників
- Дієслово. Форми дієслова
- Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієприкметниковий зворот
- Дієприслівник як особлива форма дієслова. Дієприслівниковий зворот
- Прислівник як самостійна частина мови
- Правопис прислівників
- Прийменник. Сполучник. Частка
- Вигук як особлива частина мови