5 клас (НУШ)
І семестр
- Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова
- Синоніми.. Синонімічний ряд. Роль синонімів у мовленні
- Антоніми. Роль антонімів у мовленні. Антоніми в прислів’ях і приказках. Словник антонімів.
- Омоніми. Розрізнення омонімів і багатозначних слів.
- Пароніми
- Основа слова й закінчення. Змінні й незмінні слова
- Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова. Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті.
- Префікс. Префікси, які надають словам емоційного забарвлення та виразності.
- Суфікс. Суфікси, які надають словам емоційного забарвлення та виразності.
- Написання префіксів пре-, при-, прі-.
- Звуки мови і звуки мовлення. Відмінність їх від інших звуків, які створює людина. Звуки голосні та приголосні. Фонетична транскрипція.
- Приголосні тверді й м’які, шиплячі. Напівпом’якшені (пом’якшені) приголосні.
- Приголосні дзвінкі й глухі. Вимова звуків, які позначаємо буква ми ґ і г.
- Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ
- Склад. Основні правила переносу.
- Наголос. Словник наголосів. Логічний наголос для виділення слів зі смисло вим навантаженням
ІІ семестр
- Вимова голосних звуків. Ненаголошені голосні [є], [и], [о] в коренях слів.
- Вимова приголосних звуків (у тому числі приголосних у префіксах з-, роз-, без- з- (зі-, с-), роз- (розі-), без-,).
- Основні випадки чергування [у] – [в], [і] – [й] (правила милозвучності).
- Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних та подовжених приголосних.
- Словосполучення. Головне й залежне слово в словосполученні.
- Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом
- Другорядні члени речення. Додаток
- Другорядні члени речення. Означення та обставина.
- Речення з однорідними членами (без сполучників і з найбільш уживаними сполучниками). Кома між однорідними членами речення.
- Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка перед однорідними членами речення після узагальнювального слова. Тире перед узагальнювальним словом.
- Найбільш уживані вставні слова та сполучення слів (практично). Виділення вставних слів на письмі комами.
- Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.
- Кома між частинами складного речення.
- Пряма мова. Розділові знаки для оформлення діалогу.
- Діалог. Розділові знаки для оформлення діалогу.
5 клас (Інтелект України)
І семестр
- Іменник. Категорія числа. Граматична основа речення. Голосні наголошені й ненаголошені. Букви е, и, що позначають сумнівні ненаголошені голосні.
- Іменник. Категорія числа. Збірні іменники. Граматична основа речення. Фонетичний запис голосних звуків у ненаголошеному й наголошеному складах.
- Іменник. Категорія роду. Словосполучення. Головне й залежне слова в словосполученні. М’які та пом’якшені приголосні звуки.
- Іменник. Категорія роду. Іменники спільного роду. Словосполучення, змістовий і граматичний зв’язки в словосполученні. Фонетичний запис слів із м’якими та пом’якшеними приголосними. Велика буква й лапки у власних назвах.
- Іменник. Категорія роду. Іменники спільного роду. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Фонетичний запис слів. Велика буква й лапки у власних назвах.
- Рід невідмінюваних іменників. Поширені й непоширені словосполучення. Букви и, і в словахіншомовного походження.
- Рід невідмінюваних іменників. Закінчення. Слова, які не мають закінчення. Правопис географічних назв іншомовного походження. Абревіатури.
- Відмінки іменників (повторення). Звертання. Корінь, суфікс (повторення).
- Поділ іменників на відміни. Іменники І відміни. Розділові знаки при звертанні. Корінь, суфікс, закінчення слова (повторення). Чергування приголосних [г], [к], [х] із [з′], [ц′], [с′].
- Поділ іменників на відміни. Іменники І відміни, поділ на групи. Тверді, м’які, шиплячі звуки. Особливості відмінювання іменників І відміни.Розділові знаки при звертанні.
- Іменники І відміни, поділ на групи. Особливості відмінювання іменників І відміни. Уподібнення приголосних. Розділові знаки при звертанні. Жіночі імена по батькові. Букви о, е (є) в закінченнях кличного відмінка однини іменників І відміни.
- Іменники ІІ відміни, поділ на групи. Тверді, м’які, шиплячі звуки. Головні члени речення. Чоловічі імена по батькові. Правила вживання апострофа.
- Іменники ІІ відміни, поділ на групи. Групи іменників на -р. Граматична основа речення (повторення). Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ.Правила вживання апострофа.
- Іменники ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників ІІ відміни. Родовий відмінок однини. Букви а (я), у (ю) в закінченнях родового відмінка однини іменників ІІ відміни. Другорядні члени речення. Правила вживання м’якого знака.
ІІ семестр
- Прикметник. Групи прикметників за значенням.
- Спрощення в групах приголосних.
- Ступені порівняння якісних прикметників.
- Прикметники твердої та м’якої груп.
- Особливості відмінювання прикметників.
- Творення та правопис прикметників.
- Правопис прикметникових суфіксів.
- Повні та короткі форми прикметників, уживання їх у мовленні.
- Подвоєння н у прикметниках.
- Однорідні члени речення, розділові знаки при однорідних членах речення.
- Узагальнювальне слово при однорідних членах речення.
- Прості та складні речення.
- Вставні слова та сполучення слів, розділові знаки при них.
- Пари дзвінких і глухих приголосних, вимова дзвінких та глухих приголосних.
- Основні позиції вживання у–в, і–й.
6 клас (НУШ)
І семестр
- Групи слів за походженням: власне українські слова та слова іншомовного походження.
- Букви и, і в словах іншомовного походження.
- Подвоєні букви в словах іншомовного походження.
- Апостроф у словах іншомовного походження.
- М’який знак у словах іншомовного походження.
- Активна та пасивна лексика.
- Загальновживані слова. Професійні слова й терміни.
- Діалектні та просторічні слова.
- Джерела фразеологізмів.
- Змінювання і творення слів. Похідні й непохідні слова.
- Основні способи словотворення.
- Зміни приголосних під час творення прикметників та іменників за допомогою суфіксів -ськ-, -ств-,-ин.
- Складні слова. Сполучні голосні звуки в складних словах.
- Правопис складних слів разом і з дефісом.
- Творення і правопис складноскорочених слів.
- Написання слів з пів, напів-, полу-.
ІІ семестр
- Прикметник як частина мови: значення.
- Групи прикметників за значенням.
- Ступені порівняння якісних прикметників.
- Творення прикметників. Написання прикметникових суфіксів.
- Написання не з прикметниками.
- Написання н і нн у прикметниках.
- Написання складних прикметників разом і з дефісом.
- Числівник як частина мови: значення
- Групи числівників.
- Розряди кількісних числівників.
- Відмінювання кількісних числівників, що означають цілі числа.
- Відмінювання дробових і збірних числівників.
- Узгодження кількісних числівників з іменниками.
- Займенник як частина мови.
- Розряди займенників.
6 клас (Інтелект України)
І семестр
- Числівник. Розряди кількісних числівників. Відмінювання числівників 1, 2, 3, 4. Синтаксична роль числівника. Види підмета. Узгодження іменників із числівниками два, три, чотири
- Відмінювання числівників 5-20, 30. Узгодження іменників із числівниками від 5 і більше. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Відмінювання числівників від 50 до 80. Буква ь у кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Відмінювання числівників 40, 90, 100. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Відмінювання числівників від 200 до 900. Відмінювання складених кількісних числівників. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Відмінювання числівників нуль, тисяча, мільйон, мільярд. Числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний. Їх правопис. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Збірні числівники. Сполучення збірних числівників з іменниками. Синтаксична роль числівника. Види підмета.
- Відмінювання дробових числівників. Тире між підметом і присудком. Узгодження дробових числівників з іменниками.
- Вживання числівників півтора, півтори, півтораста. Узгодження числівників зі словами половина, третина, чверть з іменниками.
- Відмінювання порядкових числівників. Узгодження іменників з порядковими числівниками. Уживання числівників для позначення дат, часу (годин).
- Займенник як частина мови. Розряди займенників. Відмінювання особових займенників. Тире між підметом і присудком. Корінь, спільнокореневі слова.
- Займенник як частина мови. Відмінювання питальних і відносних займенників. Правопис заперечних і неозначених займенників. Розбір слова за будовою.
ІІ семестр
- Дієслово як частина мови, синтаксична роль дієслова, форми дієслів.
- Неозначена форма дієслова, уживання -ся (-сь) у дієсловах, особливості вимови дієслів на -ться, -шся.
- Вид дієслова.
- Особові дієслова.
- Способи дієслів.
- Не з дієсловами.
- Час дієслова.
- Теперішній час. Минулий час.
- Майбутній час, форми майбутнього часу.
- Чергування приголосних у коренях дієслів, правопис дієслів.
- Дієслова І і ІІ дієвідмін, дієвідмінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу.
- Дієвідмінювання дієслів дати, їсти, …повісти і бути.
- Способи дієслів, творення дієслів умовного способу, частка би (б) з дієсловами умовного способу.
- Дієслова наказового способу, творення дієслів наказового способу, буква ь у дієсловах наказового способу.
- Безособові дієслова, уживання одних способів дієслів чи форм певного часу замість інших.
7 клас (НУШ)
І семестр
- Дієслово: загальне значення, морфологічніознаки, синтаксична роль(+ приклади): п.13, с.46-47.
- Форми дієслова: неозначена форма (інфінітив), особова форма, дієприкметник, дієприслівник, форми на -но, -то (загальнеознайомлення + приклади): п.13, с.48.
- Неозначена форма дієслова (інфінітив + приклади): п.14, с.49-50.
- Вид дієслів (доконаний, недоконаний + приклади): п.15, с.53-55.
- Особові форми дієслова(+приклади): п.14, с.51-52.
- Безособові дієслова(+приклади): п.21, с.76-78.
- Теперішній час дієслів (змінювання за особами та числами). Правопис і вимова-ться, -шся в дієсловах (повторення + приклади): п.16, с.57-59.
- Минулий час дієслів (змінювання за родами та числами + приклади): п.17, с.61-63.
- Майбутній час дієслів (3 формимайбутнього часу; змінювання за особами та числами + приклади): п.18, с.64-66.
- Майбутній час дієслів. Особливості відмінювання дієслів прстої форми: дати,поїсти(їсти), бути та дієслів з основою на -вісти (відповісти + приклади): п.18, с.64, 66.
- Дієслова І та ІІ дієвідмін. Букви е, и в особових закінченнях дієслів( + приклади): п.19, с.68-71.
- Спосіб дієслів (дійсний, умовний, наказовий + приклади): п.20, с.71-72.
- Творення дієслів умовного й наказовогоспособів. М’який знак у дієсловах наказовогоспособу ( + приклади ): п.20, с.72-75.
- НЕ з дієсловами (+ приклади): п.22, с.79-81.
IІ семестр
- Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
- Дієприкметниковий зворот. Виділення комами дієприкметникових зворотів.
- Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
- Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки при дієприслівникових зворотах і одиничних дієприслівниках
- Прислівник як частина мови. Ступені порівняння прислівників.
- Написання прислівників разом і з дефісом. Написання прислівникових сполук.
- Не з дієприслівниками. Не і ні з прислівниками.
- Ступені порівняння прислівників. Творення прислівників.
- Букви н та нн у прислівниках.
- Написання не і ні з з різними частинами мови.
- Прийменник як службова частина мови.
- Сполучник як службова частина мови.
- . Частка як службова частина мови
- Вигук як особлива частина мови.
- Синтаксичний розбір речень із визначенням частин мови.
7 клас (Інтелект України)
I семестр
- Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієслівні та прикметникові ознаки дієприкметника. Відмінювання дієприкметників.
- Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження.
- Активні й пасивні дієприкметники. Творення активних дієприкметників теперішнього й минулого часу.
- Активні й пасивні дієприкметники. Творення пасивних дієприкметників. Правопис суфіксів пасивних дієприкметників.
- Правопис не з дієприкметниками.
- Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковим зворотом.
- Перехід дієприкметників у прикметники й іменники. Розрізнення дієприкметників і прикметників.
- Творення безособових дієслівних форм на -но, -то.
- Дієприслівник як особлива форма дієслова. Морфологічні ознаки та синтаксична роль. Правопис дієприслівників.
- Вид і час дієприслівників.
- Творення дієприслівників доконаного виду. Правопис дієприслівників.
- Творення дієприслівників недоконаного виду. Правопис дієприслівників.
- Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки при дієприслівниковому звороті.
- Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.
II семестр
8 клас
I семестр
- Словосполучення. Будова і види словосполучень за способами
вираження головного слова. - Речення. Речення прості й складні (повторення); двоскладні та
односкладні. Речення ускладнене й неускладнене - Головні та другорядні члени речення. Підмет. Способи вираження підмета.
- Присудок. Простий і складений (іменний і дієслівний) присудок.
Способи вираження присудка. - Узгодження головних членів речення. Речення поширені й
непоширені - Тире між підметом і присудком.
- Порядок слів у реченні. Логічний наголос.
- Означення. Узгоджені та неузгоджені означення. Способи вираження та роль у мовленні.
- Прикладка як різновид означення. Написання непоширених
прикладок через дефіс. Прикладки, що беруться в лапки. - Додаток. Прямий і непрямий, та форми його вираження.
- Обставина. Види обставин за значенням. Способи вираження та роль у мовленні.
- Порівняльний зворот. Виділення в усному мовленні та на письмі.
II семестр
- Однорідні члени речення.
- Кома між однорідними членами речення.
- Речення зі звертаннями.
- Вставні слова (словосполучення, речення).
- Вставлені конструкції.
- Поняття про відокремлення.
- Відокремлені означення.
- Відокремленні прикладки.
- Відокремленні додатки.
- Відокремленні обставини.
- Відокремленні уточнювальні члени речення.
- Розділові знаки при відокремлених членах речення.
- Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами.
- Розділові знаки у реченнях з узагальнювальними словами.
- Умови відокремлення другорядних членів речення.
8 клас (Інтелект України)
ІI семестр
- Звертання. Види звертань. Розділові знаки.
- Вставні слова. Групи вставних слів. Розділові знаки.
- Вставлені конструкції.
- Односкладні речення.
- Повні і неповні речення.
- Тире в неповних реченнях.
- Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення.
- Відокремлене означення. Розділові знаки.
- Відокремлена прикладка. Розділові знаки.
- Відокремлений додаток. Розділові знаки.
- Відокремлена обставина. Розділові знаки.
- Відокремлені уточнюючі члени речення.
9 клас
I семестр
- Граматична основа речення. Односкладне й двоскладне речення.
- Розділові знаки у простому ускладненомуреченні.
- Пряма й непряма мова. Заміна прямої мовинепрямою.
- Складне речення, його ознаки. Складні реченнябез сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком.
- Складносурядне речення, його будова й засобизв’язку між його частинами.
- Розділові знаки між частинамискладносурядного речення.
- Складнопідрядне речення, його будова й засобизв’язку в ньому. Підрядні сполучники й сполучніслова в складнопідрядних реченнях.
- Складнопідрядні речення з підряднимиозначальними, з’ясувальними.
- Складнопідрядні речення з підрядними місця й часу.
- Складнопідрядні речення з обставиннимипідрядними частинами. Складнопідрядні реченняз підрядними способу дії й ступеня, порівняння.
- Складнопідрядні речення з підряднимипричини, мети, умови.
- Складнопідрядні речення з підрядниминаслідку і допусту.
II семестр
- Види складного речення Складносурядне речення та його ознаки.
- Розділові знаки у складносурядному реченні.
- Синтаксис простого речення. Просте ускладнене речення.
- Складнопідрядне речення та його ознаки.
- Види складнопідрядного речення.
- Складнопідрядне речення з підрядними означальними.
- Складнопідрядне речення з підрядними з’ясувальними.
- Складнопідрядне речення з підрядними місця і часу.
- Складнопідрядне речення з підрядними способу дії та порівняльними.
- Складнопідрядне речення з підрядними причини та наслідку.
- Складнопідрядне речення з підрядними мети, умови, допусту.
- Складнопідрядне речення з кількома підрядними.
- Складне безсполучникове речення.
- Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні.
- Складне речення з різними видами зв’язку.
10 клас
I семестр
1.Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники, довідкова література (у тому числі на електронних носіях) Інформативна й нормативна функції словників. Основні типи словників. Довідкові медіаресурси.
2.Поняття норми в сучасній українській літературній мові. Нормативне й ненормативне мовлення. Типи норм.
3.Лексична норма. Лексична помилка. Лексичне значення слова. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту.
4.Слова власне українські й запозичені
5.Лексичні й фразеологічні синоніми, антоніми. Синонімічне багатство української мови.
6.Пароніми. Запобігання помилок у вживанні паронімів.
7.Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів.
8.Практична риторика. Риторика як мистецтво, наука й навчальна дисципліна.
9.Текст як одиниця спілкування. Етапи підготовки тексту виступу.
10.Складання плану виступу. Ефективність мовлення. Стратегія і тактика мовленнєвої поведінки. Комунікативний намір.
11.Визначення комунікативних намірів мовців за текстом промови. Мовленнєвий вчинок. Мовленнєва подія.
12.Орфоепічна норма. Орфоепічна помилка. Орфоепічний словник. Поняття милозвучності. Чергування у//в, і//й як засіб милозвучності.
13. Основні правила вимови голосних та приголосних звуків.
ІI семестр
1.Ненаголошені е, и в корені слова.
2.Апостроф. Позначення м’якості приголосних.
3.Чергування голосних. Чергування приголосних в українській мові. Зміни приголосних при збігові їх у процесі словотворення.
4.Спрощення приголосних.
5.Подвоєння та подовження приголосних.
6.Правопис префіксів. Правопис суфіксів.
7.Уживання великої літери.
8.Правила перенесення слів із рядка в рядок.
9.Написання складних слів разом, окремо, з дефісом. Правила графічних скорочень слів.
10.Написання слів іншомовного походження. Правило «дев’ятки».
11.Написання не, ні з різними частинами мови.
12. Рід іменників. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур, правила вживання їх.
13.Закінчення іменників І відміни в орудному відмінку.
14.Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку
15.Закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку.
16.Словозміна іменників ІV відміни
11 клас
І семестр
- Прикметник. Ступені порівняння прикметників
- Числівник. Групи за будовою
- Відмінювання числівників
- Уживання числівників на позначення часу
- Складні випадки узгодження й відмінювання числівників
- Займенник. Відмінювання займенників
- Дієслово. Форми дієслова
- Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієприкметниковий зворот
- Дієприслівник як особлива форма дієслова. Дієприслівниковий зворот
- Прислівник як самостійна частина мови
- Правопис прислівників
- Прийменник. Сполучник. Частка
- Вигук як особлива частина мови
ІІ семестр
- Синтаксична норма. Просте речення. Граматична основа речення.
- Односкладні речення. Неповні речення.
- Прості ускладнені речення. Звертання, вставні слова, відокремлені члени речення.
- Складне речення. Засоби зв’язку частин складного речення: сполучники, сполучні слова.
- Складносурядне речення, його основні ознаки. Будова ССР.
- Складнопідрядне речення. Будова складнопідрядного речення. Головна й підрядна частини. Засоби зв’язку між частинами.
- Основні типи підрядних частин (СПР з підрядними означальними та з’ясувальними).
- Підрядні речення з підрядними обставинними (часу, місця, способу дії, міри і ступеня, причини, мети, умови, допустовими та наслідковими).
- Смислові відношення і засоби зв’язку між частинами безсполучникового складного речення. Розділові знаки в БСР.
- Складні речення з різними видами зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим).
- Пунктуаційна норма. Пунктуаційна помилка. Тире між підметом і присудком у простому реченні.
- Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених однорідними членами речення.
- Розділові знаки при прямій мові. Розділові знаки при діалозі, цитування.
- Стилістична норма. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів.
- Стилістичне забарвлення фразеологізмів. Виражальні можливості фразеологізмів.